вівтар

вівтар
(лат. — підвищення)
1. Місце жертвувань, жертовник, які у найдавніші часи влаштовувалися просто неба і являлися символом присутності божества, спілкування з ним (синонім — олтар). Тому вони влаштовувались на підвищеному місці, щоб дим від куріння швидше досягав неба.
2. Жертовники-вівтарі у вигляді величних і багато оздоблених споруд влаштовувалися у низці країн Стародавнього Сходу, античних Греції і Римі, які розташовувалися окремо або всередині храму. На подіумі, до якого вели сходи, поміщали бронзову чашу для умертвлених жертовних тварин.
3. Жертовний камінь нагорі піраміди у народів Стародавньої Америки, у якому малося невелике заглиблення для спалювання сердець, які виривалися з грудей живих людей.
4. Підвищення де курилися пахощі, символізуючи жертву Агнця Божого, пізніше стіл для відправлення таїнств Євхаристії у ранньохристиянському храмі.
5. Жертовний престол для здійснення таїнства (перетворення хліба з вином у кров Христа), який був витягнутий поперек осі католицького храму і разом з декоративною стінкою у вигляді складня пишно прикрашався орнаментальним різьбленням, збагачувався живописом і скульптурою. Згодом В. перетворились у монументальні споруди понад 10 м заввишки з боковими стулками, які розкривались у святкові дні, демонструючи Адама, Єву, Агнця Божого, ангелів. На зовнішніх частинах зображалися сцени Благовіщення, донатори, вгорі — пророки й сивіли. У Новий час виконані у стилі ренесансу і бароко ілюзорні картини позаду В. в обрамуванні канделябр створювали враження реального існування Мадонни з малятком, Вознесіння Христа та інших сцен.
6. Східна частина православної церкви, що відгороджувалась від молитовного залу вівтарною перешкодою, а згодом іконостасом.
7. Переносний В., який у Візантії виконувався у вигляді складня (диптиха, триптиха) зі слонової кості, на романському й готичному Заході — тристулкового з позолоченої бронзи або срібла з коштовними каміннями. Вони завершувались хрестами, моделями храмів.
8. Монументальна і багато прикрашена стінка в Іспанії — докл. див. ретабло.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Полезное


Смотреть что такое "вівтар" в других словарях:

  • вівтар головний — Центральний вівтар церкви, у якій є ще бічні вівтарі …   Словник церковно-обрядової термінології

  • бічний вівтар — див. вівтар бічний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • головний вівтар — див. вівтар головний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • вівтар — ві/втаря/, ч. 1) У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник. 2) Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол …   Український тлумачний словник

  • вівтар — [в і/ўтар] р а, ор. реим, м. (на) р і, мн. рі, р іў, д. р ам і [в іўта/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) р у/, мн. рі/, р і/ў, д. р а/м …   Орфоепічний словник української мови

  • вівтар — і заст. олтар Підвищена східна частина церкви, відділена від храму вірних іконостасом, у якій розміщено престол; святилище, пресвітерія …   Словник церковно-обрядової термінології

  • вівтар бічний — Частина храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; приділ; заст. параеклесія …   Словник церковно-обрядової термінології

  • вівтар — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа …   Википедия

  • Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»